УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В УМОВАХ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Анотація

У статті здійснено комплексне дослідження теоретико-методологічних та прикладних засад управління безпекою розвитку людського капіталу в умовах енергетичної трансформації у післявоєнний період. Обґрунтовано, що енергетична трансформація, яка включає декарбонізацію, розвиток відновлюваних джерел енергії, цифровізацію енергетичних систем та підвищення енергоефективності, суттєво змінює вимоги до якості, структури та функціональних характеристик людського капіталу. Розкрито сутність поняття «безпека розвитку людського капіталу», яке запропоновано трактувати як стан захищеності процесів формування, накопичення, реалізації та відтворення людського капіталу від внутрішніх і зовнішніх загроз, що забезпечує безперервність, якість та ефективність його розвитку в умовах динамічного середовища. Показано, що безпека розвитку людського капіталу має багатокомпонентну структуру і включає економічну, соціальну, освітню, професійну та енергетичну складові. У межах роботи розроблено інтегральний індекс безпеки розвитку людського капіталу, що базується на агрегуванні нормалізованих показників, які відображають ключові аспекти його розвитку. Проведено апробацію індексу на прикладі України за 2020–2024 роки, що дозволило виявити тенденції його динаміки та оцінити вплив кризових факторів. Здійснено кластерний аналіз країн за рівнем розвитку людського капіталу та енергетичної стійкості, який дозволив виокремити групи країн із різними моделями розвитку. Встановлено, що Україна належить до кластеру з підвищеним рівнем вразливості, тоді як країни Європейського Союзу демонструють вищий рівень стабільності та адаптивності. Порівняльний аналіз Україна – ЄС дозволив ідентифікувати ключові структурні відмінності та визначити напрями їх подолання. На основі отриманих результатів сформульовано практичні рекомендації щодо вдосконалення державної політики у сфері управління безпекою розвитку людського капіталу. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання запропонованих підходів для розроблення стратегій післявоєнного відновлення, формування ефективної політики розвитку людського капіталу та підвищення рівня його безпеки.